Батьки
ОРГАНІЗАЦІЇ ТА УСТАНОВИ ДО ЯКИХ СЛІД ЗВЕРНУТИСЯ У ВИПАДКУ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА
- До територіального органу поліції або за телефоном 102.
- До центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
- До управління сім’ї та молоді районної, міської чи обласної держадміністрації.
- До громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від насильства.
- До психолога, соціального педагога, класного керівника тощо.
- До близької людини.
- На телефони «Гарячих ліній».
Безкоштовні телефонні «Гарячі лінії»
Національна дитяча «гаряча лінія» Центру «Ла Страда - Україна»:
0-800-500-333 (для дзвінків з мобільного)
Дзвінки на лінію – безкоштовні як зі стаціонарних телефонів на всій території України, так і з мобільних усіх операторів.
Консультують компетентні у дитячих питаннях психологи, юристи та соціальні працівники.
Національна «гаряча лінія» з протидії домашньому насильству (консультації юриста, психолога, соціального педагога):
116-123 (цілодобово та безкоштовно з мобільних телефонів),
0-800-500-225 та 116-111
Можна отримати інформацію про організації та установи, до яких слід звернутися у конкретній ситуації, про перелік документів, які необхідно підготувати для звернення, поради щодо правильного їх складання, підтримку психолога анонімно у телефонному режимі, консультації та рекомендації юристів щодо конкретної ситуації.
Омбудсмен з прав дитини в Україні Микола Миколайович Кулеба
(044) 255-64-50
Єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правової допомоги:
Зателефонувавши за номером 0 800213 103 (безкоштовно), можна отримати такі послуги:
- інформацію про гарячі телефонні лінії з питань надання соціальних послуг та захисту прав людини, та установи, які опікуються відповідними питаннями;
- безоплатну правову допомогу дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах;
- правові консультації;
- зв’язатися з усіма центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги; отримати інформацію про їх місцезнаходження, контактні номери телефонів, інші засоби зв’язку.
Служби підтримки постраждалих осіб:
- центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
- притулки для дітей;
- центри соціально-психологічної реабілітації дітей;
- соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка);
- центри соціально-психологічної допомоги;
- територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг);
- інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги постраждалим особам.
РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ П’ЯТИКЛАСНИКІВ.
1.Виявляйте зацікавленість шкільними справами своєї дитини.
2.Обговорюйте складні ситуації, конфлікти, що виникають у школі, намагайтеся їх спільно вирішити.
3.Допомагайте у знайомстві з новими вчителями (вивченні їхніх імен, з’ясуванні рис характеру). Ніколи не говоріть погано про вчителя та школу в присутності дитини.
4.Заохочуйте звертатися по допомогу до вчителя, коли щось незрозуміло.
5.Заохочуйте підлітка брати участь у корисних справах, гуртках тощо. Спрямовуйте енергію у правильне річище, бо вона може вилитися на непотрібні справи.
6.Демонструйте свою віру в успіх дитини.
7.Створюйте ситуації успіху.
8.Акцентуйте увагу дитини на її перемогах.
9.Вказуючи на помилки, означуйте шлях до їхнього виправлення.
10.Порівнюйте досягнення дитини лише з її власними (попередніми) роботами, а не з роботами однокласників чи друзів.
11.Розвивайте цікавість, інтелектуальні бажання, ініціативу і самостійність дитини у навчанні та всіх її справах.
12.Частіше спілкуйтеся з кожною дитиною, а не помічайте її лише тоді, коли вона зробить щось погане. Не провокуйте дитину на погані вчинки лише задля завоювання вашої уваги.
13.Розрізняйте особистість і поведінку. Вчинок потребує санкції, а особистість – підтримки.
14.Любіть свою дитину і показуйте їй свою любов.
Поради батькам першокласників
1.Щоденно цікавтеся успіхами дитини в школі. Радійте успіхам дитини, допомагайте їй.
2.Підтримуйте інтерес до навчання.
3.Привчайте учня до охайності, дбайливого ставлення до власного та шкільного майна, навчальних посібників.
4.Спілкуйтесь з дитиною, розвивайте її мову.
5.Цікавтесь справами і проблемами дитини. Намагайтесь вислухати дитину до кінця.
6.Допоможіть дитині відчути себе рівноправним членом сімї. Вирішуйте всі справи разом з нею. Нехай вона має свої обовязки.
7.Привчайте дітей до самообслуговування і формуйте трудові навички, любов до праці.
8.Піклуйтесь про здоров’я вашої дитини. У вільний від занять час надавайте перевагу прогулянкам на свіжому повітрі.
9.Не допускайте конфліктних ситуацій в присутності дитини.
10.Привчайте дитину до зібраності, організованості, відповідальності.
11.Сприяйте тому, щоб ваша дитина була рівноправним членом шкільного колективу – брала активну участь в житті класу, заходах, які проводитимуться.
12.Пам’ятайте, що добитися бажаних результатів у вихованні і навчанні дітей можна лише спільно з учителем.
Учитель – ваш перший порадник і друг, радьтеся з ним!
10 ЗАПОВІДЕЙ ДЛЯ БАТЬКІВ
1.Не чекайте, що ваша дитина буде такою, як ви, чи такою, як ви бажаєте. Допоможіть їй стати не вами, а собою.
2.Не вимагайте від дитини плати за все, що ви для неї зробили. Ви дали їй життя, як вона може віддячити вам?
3.Не давайте вихід своїм образам на дитину, щоб у старості «не їсти гіркий хліб». Бо що посієш, те й пожнеш.
4.Не ставтеся до її проблем зверхньо. Життя дано кожному по можливостях, і, будьте впевнені, дитині воно не легше, ніж вам, а можливо, і гірше, оскільки в неї немає досвіду.
5.Не принижуйте дитину.
6.Не забувайте, що найважливіші зустрічі людини – це її зустрічі з дітьми. Звертайте більше уваги на них – ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.
7.Не терзайте себе, якщо не можете зробити щось для своєї дитини. Картайте, якщо можете – але не робите. Пам’ятайте: для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено всього.
8.Умійте любити ч
ужу дитину. Ніколи не робіть чужій того, що не хотіли б, щоб робили вашій дитині.
9.Дитина – це не тиран, який заволодіває всім вашим життям, не тільки плід плоті і крові. Це та дорогоцінна чаша, яку Життя дало вам на зберігання й розвиток у ньому творчого вогню. Це любов матері й батька, у яких ростиме «душа, дана на зберігання».
10.Любіть свою дитину будь-якою – неталановитою, невдахою, дорослою. Спілкуючись із нею – радійте, бо дитина – це свято, яке поки що з вами.